Сімейним законодавством України закріплено обов’язок батьків піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, утримувати, забезпечувати здобуття дитиною освіти тощо.

Не завжди виконання батьками цих обов’язків є «добросовісним». Інколи хтось із батьків може мати згубні звички (алкоголізм, наркоманія), вести аморальний спосіб життя або вчиняти правопорушення.

За таких умов найкращим рішенням буде відгородити дитину від спілкування з таким батьком/матір’ю. Забезпечення найкращих інтересів дитини є основним принципом у діяльності державних інституцій під час вирішення сімейних питань.

Позбавлення батьківських прав є одним із дієвих засобів, що передбачений Сімейним кодексом України.

Позбавлення батьківських прав можливе тільки через суд.

У яких випадках мати/батько можуть бути позбавлені батьківських прав?

Відповідь на це питання надає стаття 164 Сімейного кодексу України, де виокремлені конкретні підстави. Зокрема, якщо вона/він:

• Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування.
• Ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
• Жорстоко поводяться з дитиною.
• Є хронічними алкоголіками або наркоманами.
• Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
• Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Найбільш розповсюдженою підставою для позбавлення батьківських прав, з огляду на судову практику, є ухилення від виконання обов’язків щодо виховання дитини.

Сімейний кодекс України та інші закони, що регулюють сімейні правовідносини не дають визначення поняттю «виховання дитини», однак акцентують увагу на беззаперечній важливості цього процесу у взаємовідносинах між батьками та дитиною.

Наявність факту ухилення від виконання обов’язків щодо виховання дитини (а також інші підстави) має підтверджуватись необхідним обсягом доказів.

Суд не може опиратися на голослівні твердження, припущення тощо. Суд має повно, всебічно, за своїм внутрішнім переконанням дослідити докази.

Докази для суду мають безсумнівно свідчити про необхідність ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав справедливо вважається однією із найскладніших категорій сімейних спорів. Тому рекомендується звернутися до адвоката у справах про позбавлення батьківських прав.

Юридичні наслідки позбавлення батьківських прав

Зокрема батько/мати втрачає немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання, перестає бути її законним представником.

В подальшому такий батько/мати не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником для інших дітей.

Після позбавлення батьківських прав батько/мати не можуть претендувати на отримання матеріальної допомоги від дитини (аліменти), не можуть спадкувати за дитиною.

В той же час обов’язок сплати аліментів у разі позбавлення батьківських прав не скасовується, аліменти продовжують стягуватися.

Особливості судового процесу позбавлення батьківських прав

Така категорія сімейних спорів проходить за обов’язкової участі органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування за фактичним місцем проживання дитини залучається до судового процесу позбавлення батьківських прав. На органи опіки та піклування покладається обов’язок надання до суду висновку щодо доцільності/не доцільності позбавлення батьківських прав.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що висновок органу опіки та піклування носить лише рекомендаційний характер, однак, в дійсності, під час розгляду справи висновок як доказ має велике значення і для відступу від його висновків мають бути суттєві підстави.

Хто може звернутися з судовим позовом про позбавлення батьківських прав

Звернутися до суду мають право один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Такий перелік визначений статтею 165 Сімейного кодексу України.

За останні роки Верховним Судом сформовано сталі висновки у судовій практиці позбавлення батьківських прав, нагадаємо основні з них: 

• Визнання позову не є безумовною підставою для його задоволення (постанова Верховного Суду від 29.11.2023 року у справі №607/15704/22). 

Суд може не прийняти визнання позову відповідачем, необхідно дослідити обставини та підстави, які і без визнання позову мають бути достатніми для ухвалення рішення.

Тобто, якщо навіть сторони досягли згоди по суті спору, відповідач не бажає чинити перешкоди позивачу, то все одно необхідно надати докази для суду в необхідному обсязі.

• Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом: (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі №204/2097/22 та інші).

Позбавлення батьківських прав є санкцією у сімейному праві, яка застосовується до батьків.

Оскільки позбавлення батьківських прав тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батьків, так і для дитини, тому допускається він лише тоді, коли змінити таку поведінку у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

• Тягар доказування покладається на позивача.

  Доведення обставин свідомого, умисного ухилення від виконання батьківських обов’язків, які можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, покладається на позивача.

  Процесуальний закон чітко зазначає, що кожна сторона повинна належним чином довести обставини, ні які вона посилається. Тому звертаючись до суду з позовом позивач має розуміти свій обов’язок надати достатні докази для суду.

• Самого тільки факту заперечення проти позову недостатньо (постанова Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №661/2532/17).

Задля підтвердження справжнього та належного інтересу до дитини відповідач повинен проявляти активні дії, що мають доводити його бажання виправитись.

Повноцінно реалізовувати права та обов’язки батьків.

Лише заперечення проти позову у суді не свідчить про зацікавленість у збереженні прав та обов’язків батьків. Мотиви цього можуть бути різними. Наприклад, збереження права на отримання допомоги від повнолітньої дитини у майбутньому.

Як бачимо, судова практика позбавлення батьківських прав доволі різноманітна та постійно оновлюється. Щоб отримати належний результат варто користуватися якісною юридичною допомогою у сімейних справах.

Наведемо декілька прикладів досягнення позитивного результату у судовій практиці позбавлення батьківських прав Адвокатського об’єднання «КОЛО».

• Справа №523/19058/23 – Баба задля захисту інтересів онуків звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав матері та батька дітей з метою подальшого встановлення опіки над дитиною.

Результат: отримання рішення суду про позбавлення прав матері відносно своїх чотирьох дітей, батька відносно двох дітей (іншим батьком не є). Орган опіки та піклування, в подальшому, надав опіку над дітьми бабі та діду.

Судом враховано, що діти перебувають з бабою з моменту їх народження, батьки дітьми не цікавляться. Позбавлення батьківських прав в цілому не змінює усталений спосіб життя дітей.

• Справа №521/20231/23– Баба задля встановлення опіки над дітьми звернулася до суду з позовом до матері дітей про позбавлення батьківських прав.

Результат: отримання рішення суду про позбавлення прав матері відносно своїх двох дітей (батько записаний зі слів матері). В подальшому бабі надано опіку над дітьми.

Судом враховано, що мати не цікавиться дітьми з моменту їх народження. Враховано висновок органу опіки та піклування, пасивну позицію матері та відсутність інтересу.

• Справа №233/5686/20 – Мати дитини звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка про позбавлення прав батька відносно спільної дитини.

Результат: позов про позбавлення батьківських прав батька дитини задоволено.

Судом враховано відсутність участі у вихованні дитини, прояву будь-якого інтересу. В ході розгляду справи стало відомо, що відносно відповідача ухвалено вирок, призначено покарання у виді позбавлення волі на значний термін.

Для того щоб суд не застосував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 року у справі №362/4847/20 (взяття під варту – не підстава позбавлення батьківських прав), позивачкою та адвокатом Адвокатського об’єднання «КОЛО» доведені факти прояви негативної поведінки батька до моменту ув’язнення.

• Справа №509/4294/22– Мати звернулася з позовом до колишнього чоловіка про позбавлення батьківських прав.

Результат: позов задоволено у повному обсязі. Відповідач визнав позовні вимоги, надавши заяву до суду.

Не зважаючи на те, що у рішенні не відображені всі фактичні обставини справи, однак до моменту визнання позову відповідачем, відбувався тривалий судовий розгляд.

Ухвалювалося заочне рішення, котре було скасовано та призначено справу до повторного розгляду.

В ході розгляду справи позивачці та адвокатам Адвокатського об’єднання «КОЛО» вдалося зібрати необхідну кількість безспірних доказів для суду, що відповідачу залишилось тільки визнати вимоги.

Чому варто звернутися за юридичною допомогою у сімейний справах?

Процес підготовки та збору доказів є складним. Якщо ви бажаєте підвищити шанси на отримання позитивного результату у суді, зробити все процедурно правильно – доцільно звернутися до адвоката за правовою допомогою.

Адвокати адвокатського об’єднання «КОЛО» мають значний досвід представництва інтересів у справах про позбавлення батьківських прав.

Чим може допомогти адвокат у справах про позбавлення батьківських прав:

• Юридична консультація з питань сімейного права.
• Аналіз наявних підстав для визначення доцільності звернення до суду з позовом.
• Допомога у визначенні які докази для суду потрібно отримати.
• Допомога в підготовці та отриманні документів.
• Представництво інтересів у органах опіки та піклування.
• Представництво інтересів у суді (підготовка процесуальних документів, участь у судових засіданнях).
• Оскарження судових рішень (у разі необхідності).